Виховна робота
План виховної роботи на 2021-2022 навчальний рік
Освітня робота з учнями
Мета освітнього процесу: «Створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України».
Навчально-методична тема: „Модернізація освітнього процесу за рахунок підвищення професійної компетентності вчителя, поєднання динамічних традиційних та інноваційних форм і методів уроку на основі особистісно орієнтованого навчання і виховання, спрямованих на становлення освіченої, демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної і самодостатньої особистості”.
Методична проблема педагогів школи: «Забезпечення формування особистості учня на основі розвитку його творчих можливостей і самовдосконалення в умовах особистісно-орієнтованого навчання та виховання».
Організація виховного процесу. Планування виховних заходів за пріоритетними напрямами
Основні напрями виховання сплановані відповідно до Програми для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»., Концепції виховання дітей та молоді у національній системі виховання, Концепції громадянського виховання, Державної національної програми «Освіта. Україна ХХІ століття», Національної доктрини розвитку освіти, «Концепції превентивного виховання дітей і молоді», Концепції національно- патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої Наказом МОН України від 16.06.2015 №641, наказ Міністерства освіти і науки України від 29.07.2019 № 1038 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641»,Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»
Тема виховної роботи: „Використання передових технологій як умови для виховання людини громадянського суспільства та відповідної йому моральної культури особистості, орієнтованої на найдосконаліші соціокультурні стандарти, загальнолюдські та національні цінності”
Головна мета: формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Створення виховного простору соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо).
Основні завдання на 2021/2022 навчальний рік:
1. Сприяння набуттю дітьми патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів.
2. Формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій.
3. Утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства.
4. Підвищення соціального статусу виховання у системі освіти закладу, зміцнення й розвиток виховних функцій закладу.
5. Забезпечення взаємодії закладу з усіма соціальними інститутами, дотичними до виховання дітей та учнівської молоді, розширення складу суб’єктів виховання, посилення координації їхніх зусиль.
6. Посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії з закладом.
7. Розвиток учнівського самоврядування в закладі, використання нових форм реалізації виховного потенціалу дитячого та молодіжного руху.
8. Оптимізація змісту і форм виховного процесу.
9. Збереження та покращення фізичного, психічного та соціального здоров’я особистості.
10.Попередження та локалізація негативних впливів факторів соціального середовища на особистість.
11.Формування досвіду гуманістичних відносин на основі засвоєння та реалізації в повсякденному житті етичних норм і гуманної моралі.
12.Психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні.
13.Залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки.
14.Розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу.
15.Життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини.
16.Педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії.
17.Педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки.
18.Самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.
Перший тематичний період (вересень – грудень)
Тема: «Життя людини – найважливіша цінність»
Завдання періоду:
1. Створити умови для розвитку творчих здібностей учнів.
2. Допомогти кожній дитині знайти своє місце в шкільному колективі.
3. Залучити школярів до активної суспільної діяльності, спрямованої на захист оточуючого середовища.
4. Виховання здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров’я.
5. Виховання в учнів прагнення до саморозвитку й інтелектуального росту.
6. Виховання любові до рідного краю.
7. Розширення світогляду дітей завдяки вивченню національних традицій.
Другий тематичний період (січень — травень)
Тема: «Горде ім’я – українець!»
Завдання періоду:
1. Створити умови для розвитку творчих здібностей учнів.
2. Допомогти кожній дитині знайти своє місце в шкільному колективі.
3. Залучити школярів до активної суспільної діяльності, спрямованої на захист оточуючого середовища.
4. Виховання здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров’я.
5. Виховання в учнів прагнення до саморозвитку й інтелектуального росту.
6. Виховання любові до рідного краю.
7. Розширення світогляду дітей завдяки вивченню національних традицій.
Ціннісне ставлення до себе
Виховні досягнення
1.Сформованість основ духовно-морального та фізичного розвитку особистості:
— усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров'я (фізичного, психічного, соціального, духовного, культурного) свого і кожної людини;
— адаптація до змін навколишнього середовища, пізнання прекрасного у собі, основ самооцінювання, самоконтролю, саморегуляції, самоповаги, почуття гідності, безпеки власної життєдіяльності;
— знання та навички ведення здорового способу життя (дотримання правил гігієни, рухового режиму).
2. Сформованість життєвих компетенцій:
− мої духовні закони;
— розуміння та реалізація "Я-концепції" особистості;
— імунітет до асоціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей;
— уміння орієнтуватися та адаптуватися у складних життєвих ситуаціях, розв'язувати конфлікти на основі принципів толерантності;
— навички самопізнання, самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінки;
— особиста культура здоров'я;
— "Ні" шкідливим звичкам.
Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей
Виховні досягнення
Сформованість соціально-комунікативних компетенцій:
— єдність моральної свідомості та поведінки;
— вмотивованість до національного та особистісного самовизначення;
— готовність до моральних вчинків та доброчинної діяльності на засадах гуманного ставлення до людей;
— вільний моральний вибір;
— навички соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;
— реалізація якостей суб’єкта громадянського суспільства;
— збереження репродуктивногоздоров’я;
— пріоритети подружнього життя, збереження та примноження сімейних традицій, забезпечення єдності поколінь;
— гендерна культура.
Ціннісне ставлення до праці
Трудове виховання
Виховні досягнення
1.Сформованість понять та уявлень про важливість праці для людини, родини і держави
2.Сформованість потреби в праці:
– уявлення про значущість усіх видів праці;
– уміння виконувати певні трудові дії, планувати, регулювати й контролювати трудову діяльність;
– навички самообслуговування, ведення домашнього господарства;
– вміння доводити справу до логічного завершення;
– уявлення про сучасний світ професій.
3.Сформованість готовності до професійного самовизначення і продуктивної праці:
– знання основ економіки і ділової етики;
– вміння планувати, регулювати і контролювати навчальну і трудову діяльність;
– сформованість таких якостей як ініціативність, працездатність, наполегливість тощо.
– навички складання основного та резервного професійного плану;
– уявлення про принципи побудови професійної кар'єри.
Ціннісне ставлення до природи
Екологічне виховання
Виховні досягнення
1. Сформованість почуття особистої причетності до збереження природних багатств:
- Відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
- Ощадливе використання енергоносіїв;
- Формування екологічної культури;
- Навички безпечної поведінки в природі;
- Потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
- Навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.
2. Усвідомлення себе як невід'ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи, взаємозв'язок стану довкілля та здоров'я людей
Ціннісне ставлення до культури і мистецтва
Виховні досягнення
1. Сформованість потреби у спілкуванні з мистецтвом як основи естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності.
2. Розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості.
3.Сформованість естетичної культури особистості, художньо-естетичних цінностей.
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Виховні досягнення
1.Сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу.
2.Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини
3.Національна самосвідомість:
— сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу;
— знання Конституції України, виконання норм закону;
— знання Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді;
— ідентифікація з українською нацією, усвідомлення себе громадянином, патріотом і гуманістом, який може і має добросовісно впливати на розбудову громадянського суспільства, правової демократичної держави в Україні, захищати свої права;
— почуття патріотизму, національної свідомості, розвиненої правосвідомості, культури міжетнічних відносин;
— почуття свободи, людської і національної гідності;
— розуміння важливості української мови як основи духовної культури нації;
— знання історії, культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів;
— готовність до захисту національних інтересів України;
— толерантне ставлення до представників інших народностей, шанобливе ставлення до їх культури, релігій, традиці
Завдання виховної роботи на 2020/2021 навчальний рік
- Виховання високоморального, національно свідомого підростаючого покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національних традицій.
- Сприяння набуттю дітьми патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства.
- Формування навичок спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади. спроможності дотримуватись законів, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів.
- Сприяння набуттю знань про спосіб та принципи організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний підхід до виховання учнів шляхом їх залучення до систематичної участі у навчально-виховному процесі.
- Пропаганда кращих здобутків національної культури та духовної спадщини, відродження національних свят та обрядів.
- Популяризація притаманних українському народові сімейних традицій.
- Формування навичок правомірної поведінки, позитивних мотивів активної участі в суспільному житті.
- Виховання усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвиненої потреби в трудовій активності, формування навичок здорового способу життя.
- Формування екологічної культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї як за національне багатство;
- Впровадження інноваційних форм роботи з батьками.
- Формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій.
- Збереження та покращення фізичного, психічного та соціального здоров’я особистості
ДОПОВІДЬ
«Шляхи реалізації регіональної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді в Донецькій області на 2016-2020 роки в умовах загальноосвітньої школи»
Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,
яка проникає в усе, що пізнає,робить,до чого прагне,
що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. Сухомлинський
Актуальність національно-патріотичного виховання особистості значною мірою зумовлюється вимогами сучасних державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку та застосування їхніх потенційних здібностей.
Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, людина не може бути громадянином. ПАТРІОТИЗМ – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини - не тільки розумом, а й передусім серцем. «Патріотизм починається з любові до людини. Патріотизм починається з колиски» - так говорив великий український педагог В. Сухомлинський. Бути патріотом означає: любити материнську мову, свій дім, батьків, всіх людей, природу рідного краю, звичаї; шанувати традиції народу, людську працю.
17 травня 2016 року колегією Донецької облдержадміністрації на чолі з керівником області Павлом Жебрівським була прийнята Програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки.
Регіональна програма національно-патріотичного виховання покликана створити дієву та ефективну систему виховної роботи в області, особливостями якої є комплексний підхід до виконання, а саме: взаємодія між державними установами та громадськими організаціями.
Програма є рекомендаційним документом, який дає можливість навчальним закладам розробляти систему заходів патріотичного виховання.
До вашої уваги нормативно-правова база, на підставі якої створена та реалізується програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді:
- Указ Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно- патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки».
- Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи».
- Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України».
- Закони України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років».
- Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-УІІІ «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно- патріотичного виховання дітей та молоді».
- Наказ МОН України від 16.06.2015 №641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного вихованняу загальноосвітніх навчальних закладах».
Зарубіжний досвід
У зарубіжних країнах патріотичне вихованню є достатньо важливим чинником гуманітарної політики держави. Там значну увагу приділяють факторам, які впливають на відчуття патріотизму: мові, державним символам, національній аудіо-відео та друкованій продукції, національним героям, національним подіям, нормам поведінки керівництва країни, культурі та звичаям народу, системі державної пропаганди.
Наприклад, у США для пропаганди дуже активно використовують державний прапор. У Франції та Німеччині законодавство жорстко регламентує використання іноземних мов та аудіо-візуальної продукції на іноземній мові. В Данії виписані етичні стандарти суспільства. В багатьох країнах живуть по заповідях з Біблії та Корану. У Китаї, активно просувається жорстка державна пропаганда патріотичних заходів.
Сусідні країни, зокрема Польща, мають значні напрацювання у сфері патріотичного виховання населення. Так польським урядом розроблена і реалізується програма, яка має назву «Патріотизм завтрашнього дня». Відповідно до неї у різних містах Польщі місцева влада влаштовує дні національного прапора. У агітаційних роликах на телебаченні та на радіо лунають пісні, які обіцяють, що Польща перетвориться на державу, що базуватиметься на принципах верховенства права, солідарності та справедливості. Програма спрямована здебільшого на молодих людей, яких закликають залишатися на Батьківщині і будувати тут своє майбутнє. Патріотичне виховання у Польщі розпочинається з дошкільного віку. Дітей ще з садочка вчать, як виглядає прапор, вчать національного польського гімну, виховують у них локальний патріотизм. Дошкільнят водять по музеях рідного міста, показують пам’ятники, знайомлять з місцевими героями, з місцевими традиціями. Дитину вчать розуміти, ким вона є, пізніше її почуття патріотизму розширюється до містечка, згодом до воєводства, і врешті – до держави загалом.
В основу патріотичного виховання в Україні мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.
Мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоби розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, сприяти його адаптації в суспільному житті.
Система патріотичного виховання та основні завдання
Система патріотичного виховання складається з таких компонентів:
- Історико - патріотичне виховання;
- Героїко-патріотичне виховання;
- Військово-патріотичне виховання;
- Краєзнавчо-патріотичне виховання.
До провідних завдань національно-патріотичного виховання в школі належать:
1) формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на користь держави, готовність її захищати;
2) забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
3) формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
4) прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;
5) виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;
6) утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;
7) формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;
8) виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
9) формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
10) формування соціальної активності;
11) виховання правової культури особистості.
Модель учня-патріота
Реалізація патріотичного виховання здійснюється через ряд етапів. Дослідник О.Вишневський виділяє три етапи:
I етап. Формування раннього етнічного самоусвідомлення, яке розпочинається в родині шляхом передачі традицій та обрядів;
II етап. Національно-політичне самоусвідомлення, яке відбувається під впливом усвідомлення соціального життя, вивчення історії та культури. Молода людина починає замислюватися над долею своєї нації, у неї формується почуття поваги до рідної країни, почуття національної гідності;
III етап. Державно-політичного самоусвідомлення. Передумовою успішного становлення державного патріотизму є почуття причетності до своєї нації і розбудова власної державності. В умовах єдиної держави формується політична нація як єдність всіх громадян країни незалежно від їх етнічної приналежності. Тому патріотами стають не лише етнічні українці, а й представники інших етнічних груп, що проживають на теренах України і турбуються про її благо.
Модель учня-патріота
1) прагне вивчити українську мову, вільно нею володіти,
2) вивчає історію нашої країни, рідного краю,
3) знає глибоке історичне коріння
4) як волонтер, збирає теплі речі, продукти, ліки, засоби гігієни для воїнів,
5) пише листівки бійцям,
6) купляє та читає українську книгу,
7) не просто любить природу, а й оберігає її, прагне, щоб було екологічно чистим довкілля,
8) глибоко знає рідну символіку й з повагою ставиться до Державних Прапора й Герба України, із хвилюванням співає Гімн.
Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.
РОЛЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА В НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ
Провідна роль у організації патріотичного виховання учнів належить класному керівнику.
Ефективність патріотичного виховання в системі виховної роботи класного колективу значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації.
Основними формами патріотичного виховання школярів у І семестрі 2020/2021 н.р. були:
- уроки мужності до Дня Гідності і свободи: « Бійці невидимого фронту»(9 клас), «Минуле, теперішнє та майбутнє у вчинках та діяннях українців» (8 клас);
- єдині виховні години для учнів 1-10 класів «Україна починається з мене»;
- Ток-шоу для учнів 5-6 класів «Є така професія - Батьківщину захищати», проведені класними керівниками 5 класів та 6-го класу
- Написання вітальних листів з Новорічними та Різдвяними привітаннями своїм одноліткам в різні міста України учнями 7А класу (кл.керівник Стадник О.Л.)
Але практика доводить, що найбільш результативними формами роботи у формуванні патріотичної особистості школяра буде за умови застосування у освітньому процесі інноваційних педагогічних технологій: цілеспрямованого, систематичного й послідовного впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес, а саме: інтерактивних уроків, соціального проектування, віртуальні подорожі до джерел рідної культури, інформаційні дискусії.
Ви зі мною погодитесь, що ми можемо вихованцям кожного дня розповідати про національну свідомість, читати довжелезні лекції, але не досягти поставленої мети. Ні для кого не секрет, що активні методи працюють краще, ніж слова.
Тому в організації національно – патріотичного виховання школярів пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.
Організація патріотичного виховання у школі
В організації національно – патріотичного виховання школярів пріоритетна роль відводиться активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Реалізація регіональної програми національно-патріотичного виховання в школі відбувається за загальношкільним планом заходів щодо реалізації даної програми. З метою виховання в школярів патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості, виховання почуття єдності з природою та відповідальності за національне багатство у І семестрі були проведені відповідні місячники:
- Місячник «Я − житель планети Земля» (вересень);
- «Відповідальна особистість – міцна держава» (листопад);
- «Здорова дитина – багата країна» (жовтень).
Найзмістовнішими заходами цих місячників були:
- Малюнки на асфальті «Хай буде мир на планеті Земля» для учнів початкової школи;
- Флеш-моб «Світове щастя неможливе без миру на Землі», до Міжнародного дня миру для учнів 5-10 класів;
- Акція «Ветеран живе поруч» - 5-10 класи;
- Віртуальна подорож: «Синьо-жовта моя Україно!» (до відзначення річниці незалежності) для 1-4 класів;
- Шкільна квест-гра «За Україну, за її волю…»;
- Написання радіодиктанту національної єдності;
- До Дня гідності і свободи єдині виховні години;
- Тематичний захід до дня пам’яті жертв голодомору «Кривава ціна українського хліба», який підготувала учитель історії Гордієнко С.М.;
- Акція шкільного самоврядування «Збережи ялинку», за матеріалами якої було випущено перший репортаж під керівництвом педагога-організатора Бойко Л.В. та учителем інформатики Лазаревою О.С.
- Міські спортивні змагання до Дня Збройних сил України під керівництвом учителя фізичної культури Тропнікової Н.Я.
У межах проекту «З любов’ю у серці, з вірою в душі» у школі були проведені:
- благодійницька загальношкільна акція, присвячена Дню святого Миколая: допомога дітям з прифронтової зони Марьїнського району. Треба відмітити активну участь усих класів у зазначеній акції;
- Участь і перемога у міському конкурсі дитячої творчості художньо-естетичного напрямку «Наш пошук і творчість тобі, Україно!» під керівництвом учителя праці Самборської О.А.;
- Міська виставка малюнків «Зимові візерунки» під керівництвом учителя малювання Духаніної О.Р., де роботи учениць 9-го класу Прудкогляд Ф. та 7А класу Цюпки І. відправлені до обласного конкурсу малюнків «Зимові візерунки»;
« Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу» для учнів 1-10 класів, проведення квест-гри до Дня української писемності та мови «Сходинка до Олімпу»,тематичні виставки та огляд тематичної літератури.
У межах проекту « Відповідальна особистість – міцна держава» у школі протягом жовтня-листопада було реалізовано екологічний проект «Жовте листя – не сміття» в рамках обласної природоохоронної акції «Стоп, сміття» під керівництвом педагога-організатора Бойко Л.В. та співорганізаторів учителя праці Самборської О.А.
Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення таких дитячих та молодіжних ігор у позаурочний час, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»). Так козацький рій «Вільні люди», який створено на базі 9-го класу є постійним учасником багатьох загальношкільних заходів, учасником міських спортивно-військові змагань, присвячених Дню захисника України та Дню козацтва «Юні захисники України». І як продовження цієї роботи у 22.01.20120р. кожен клас виступає як окремий козацький рій під своїм девізом та гаслом у заході до Дня Соборності України ««Ми об’єднана родина!», а у травні заплановано провести загальношкільну гру «Джура»(«Сокіл»).
Як підсумок роботи школи у напрямку з національно-патріотичного виховання стала участь у міському етапі конкурсу відеороликів – візитівок з національного виховання.
Висновки
В ході розв’язання проблем регіональної Програми національно-патріотичного виховання важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та поважне ставлення до неї повинно стати пріоритетними у навчально-виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня - громадянина, патріота України.
Отже, зробимо висновки, що потрібно робити, щоб виховати справжнього патріота.
По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямків виховної роботи національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну.
По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну свідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.
По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.
По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинне стати пріоритетним у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинне впливати на формування учня-громадянина, патріота України.
По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.
Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і в позакласній діяльності.
Сценерій виховного західу
до дня пам'яті жертв Голодомору
«Палає свічка пам’яті»
Мета: Ознайомлювати учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки; виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Обладнання. Свічечка, свідчення очевидців, факти Голодомору, Указ Президента України, ілюстрації, брошури, література, відео.
(Горить свічка) Музика№ 1 «Симфонія серця» Заставка «Голодомор…»
Учитель: Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.
(Учні читають вірш ”Фрагмент пам'яті” )
1-й учень: А люди біднії в село,
Неначе злякані ягнята,
Позамикалися в хатах,
Та й мруть…. .
Сумують комини без диму,
А за городами за тином
Могили чорнії ростуть.
2-й учень: Гробокопателі в селі
Волочуть трупи ланцюгами
За царину і засипають
Без домовини.
Дні минають,
Минають місяці.
Село навік замовкло, оніміло,
Кропивою поросло.
Учитель: Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.
Відео № 2 «Голодомор…»
Учитель: 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.
Сколихнулась Україна від скорботи і жалю. Припустилися від чорного болю жалобних стрічок Державні прапори. Запізнілими дзвонами шукаємо мільйони українських душ, щоби вписати їх в історію Пам'яті.
5-й учень: Сталося це літа Божого 1932-го
Сталося це літа Божого,
Яке запам'ятається кожному
Навічно, важко, гірко.
Сталося це літа Божого 1933-го.
Пекельні цифри і слова
У серце б'ють неначе молот.
Немов прокляття ожива
Рік тридцять другий...
Голод... Голод...
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах.
Сім мільйонів (Боже мій!)
Недолічилась Україна.
Учитель: Голодомор 1932-33 рр.: мільйони жертв за 500 днів.
Коли дослідники говорять про голодомор 1932-33 рр., мається на
увазі період з квітня 1932 р. по листопад 1933 р. Саме за ці 17 місяців,
тобто, приблизно за 500 днів, в Україна загинули мільйони людей. Пік
голодомору прийшовся на весну 1933 року. в Україні тоді від голоду
вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч –
щодня…
Учитель: Безпосереднім свідченням голоду є статистичні відомості про природний рух населення, його смертність, книги метричних записів. Відомо, що органи ДПУ змушували секретарів сільських рад, ЗАГСів знищувати метричні книги, фальсифікувати відомості про смертність. За владними вказівками та негласними інструкціями лікарі теж старанно приховували істину смертності та її чисельність.
Об'єктивна статистика про справжню кількість жертв голоду нині відсутня. Саме тому не можуть історики по сьогоднішній день підрахувати справжню кількість жертв голодомору. Різні джерела називають різні цифри жертв голодомору в Україні - від 531 тис. осіб до 7 млн. 200 тис. жертв.
Слайд № 1 Карта «Голодомор на Україні»
Учитель: Найбільш постраждали від голоду Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
Учитель: Однією з причин голоду була колективізація «по-сталінськи». До кінця 1932р. в Україні було колективізовано майже 70% господарств. Але як колективізовано? Селян почали насильно заганяти до колгоспів. Починаючи з лютого 1930р. у людей почали масово відбирати корів, коней, дрібну худобу й птицю. В результаті селяни почали різати велику рогату худобу, що призвело до скорочення її поголів'я майже на 15млн. голів.
Крім того, план здавання продуктів колгоспами був такий високий, що людям майже нічого було видавати. Колгоспники жили за рахунок своїх присадибних ділянок. Але й тут надвисокі податки змушували селян розпродавати майно, худобу й залишати села.
Наступною передумовою майбутнього голоду було так зване «розкуркулення» коли було фактично знищено всі господарства заможних селян. Їх оголошували «куркулями» і виселяли на Північ або Сибіру. Важкою була доля тих селян, що залишилися у своїх домівках. Введення 1932р. в дію «внутрішнього паспорта» забороняло без дозволу влади залишати село і фактично людей закріпачувало.
Учитель: Що у мене в руках? ( зерна), а що з них можна зробити?
( Борошно) А як ви вважаєте, скільки борошна можна отримати з цього зерна? У серпні 1932 р. – прийнято закон ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях. Уявіть собі, що за кілька колосків, під час голодомору, сталінські чекісти розстрілювали людей чи засуджували до тривалого ув’язнення у в’язницях чи таборах, де вони і помирали.
Відео № 3 «Голодомор на Україні»
Учитель: Здається тільки сліпий міг не побачити трагедію українського народу. А, виявляється, такі «сліпі» були. І ці «сліпі» свідомо заявляли всім, що в Україні ніякого голоду не було й немає.
Ніяких документів на сьогоднішній день не збереглося, лише по декілька сторінок у книгах місцевих істориків - краєзнавців, котрі по крупинках збирали матеріали. Скупі сторінки правди , за якими мільйони знівечених душ, украдених життів, зруйнованих сімей.
(Учитель: Страшні роки були. Ось що розказують свідки тих подій.
Відео № 4 «Свідчення очевидців»
Учитель: Дійсно, страхіття. І щоб таке ніколи більше не повторювалося, нам слід про все знати і все пам'ятати.
Відео № 5 Пісня «На вікні свіча горіла»
З 1 вересня 2018 року, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, Україна і світ розпочали вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців. 1 вересня в Києві розпочалась міжнародна акція "Запали свічку пам'яті", яка впродовж 85 днів триває у 85 куточках світу. На території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" цього дня зачитані імена та прізвища 85 померлих дітей під час Голодомору, учасники події вшанували пам'ять загиблих та запалили свічку. Відбулась також Панахида за померлими і відкриття виставки "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 років". Публічний захід, який триває щодня в іншому місті, в іншій країні, завершиться у Києві, 24 листопада 2018 року, на День пам’яті жертв Голодомору". Мета акції - об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття. Акція ініційована Українським інститутом національної пам'яті, Міністерством закордонних справ України, Світовим Конгресом Українців та Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору".
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою
смертю від голоду, пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця
землі після найбільшої трагедії ХХ століття приурочується ця хвилина
памяті.
(Хвилина пам’яті з свічками) Відео № 6 «Хвилина пам’яті»
Україна пам’ятає!
Світ визнає!
1.Навчальний заклад – Родинська ЗОШ І-ІІІ ступенів №35 Покровської міської ради;
2. «Пам’ятні дати історії України» - День захисника Вітчизни
3. Аудіторія – 5-6 класи
4.Підготували група класних керівників 5-6 класів: Стадник О.Л., Лазарєва О.С., Духаніна О.Р.
Тема: Є така професія – Батьківщину захищати
Мета: ознайомлення з правилами і обов'язками громадянина України, розвиток у молоді патріотичної свідомості, готовності самореалізації в основних сферах життя суспільства, в тому числі - його захист, сприяння формуванню і розвитку відповідальності і дисциплінованості; здійснення роботи по формуванню позитивних світоглядів і позицій з основних, соціальних, історичних, моральних, політичних і військових проблем; сприяння формуванню і розвитку таких якостей, як повага до закону, стійкість, взаємовиручка, мужність, хоробрість, здатність до подолання труднощів.
Очікувані результати:
- сформоване почуття національної гордості, патріотизму, поваги до історичного минулого та духовних цінностей народу;
- високий рівень відповідальності, організованості, самодисципліни;
- фізичне та моральне здоров’я учнів, відсутність шкідливих звичок;
- інтерес до військових професій, високий рівень внутрішньої мотивації до військової служби
Форма проведення: ток-шоу
Перебіг заходу
1. Учні, гості й ведучі в залі.
Ведучий 1 клацає по кнопці миші – в цю мить на екрані з’являється форма проведення заходу «Ток-шоу. Позакласний виховний захід»
2. Далі Ведучі вітаються з усіма присутніми:
«Раді вітати вас на нашому Ток-Шоу. Сподіваємось, що сьогоднішня тема не залишить вас байдужими і кожен зробить свої висновки й висловить власну думку з обговорюваної проблеми».
3. Після привітання Ведучий 1 клацає кнопкою миші – цієї миті на екрані з’являється державний прапор України та лунає державний гімн. При цьому аудиторія встає і віддає шану Гімну та Прапору держави Україна.
4. По закінченні звучання мелодії Ведучий 1 клацає мишкою і на екрані з’являється тема заходу: «Є така професія – Батьківщину захищати»
5. Далі Ведучий 2 оголошує тему Ток-шоу вголос і проводить експрес-голосування, чи є професія військового актуальною. Експрес-голосування проводиться шляхом підняття рук тими, хто має позитивну відповідь на головне питання Ток-шоу. Позитивні відповіді рахує Асистент Ведучого та фіксує кількість «Да» у протоколі Ток-шоу.
6. Ведучий 3 ставить перед учасниками задачі:
А) упродовж Ток-шоу з’ясувати для себе, що таке є «патріотизм», які поняття він поєднує в собі.
Б) Скласти портрет українського військовослужбовця.
7. Ведучий 2 ставить перше запитання: «Шановні учасники, які поняття поєднує в собі ПАТРІОТИЗМ?».
8. Учасники називають поняття, які на їхню думку поєднує в собі патріотизм, а в цей час Асистент Ведучого 2 записує ці поняття у стовпчик на дошці (любов до Батьківщини, повага до мови, знання історії, шанування культури, традицій, зацікавленість видатними особистостями, сумлінна праця, пропаганда (популяризація) українського у суспільстві і світі). Це відбувається упродовж 1-2 хвилин.
9. Далі Ведучий 3 звертається до учасників: «А тепер звернемося до особистості тієї людини, яка не словами, а справами захищає нашу землю – українські військові. Які ж вони?»
10. Ведучий 1 пропонує учасниками обговорити проблемні питання (висвітлює на екрані)
Питання 1. Коли ж з’явилися перші військовослужбовці. (Якщо подивитися в історію, то військовими можна вважати й вождів племен, які захищали свою територію і народ, і лицарів, які служили на варті держави).
Питання 2 . Хто взагалі повинен захищати державу?
Питання 3. Чим займаються військові у мирний час?
Питання 4. Які риси характеру притаманні військовим?
12. Ведучий 3 пропонує увазі учасників екскурс-презентацію «Мій рідний край».
13. Ведучий 2 знов звертається до аудиторії: «А тепер, шановні учасники та гості, пропоную вам знов звернутися до питання: Які поняття об’єднує в собі ПАТРІОТИЗМ?».
14. Учасники Ток-шоу знов відповідають, Асистент Ведучого 2 записує нові поняття у стовпчик поруч з тим, що склався на початку заходу.
15. Ведучий 1 дивиться на стовпчики, підводить підсумки «Що ж, ми з розглянули, що вміщує в собі таке велике слово ПАТРІОТИЗМ. А тепер давайте визначимося Чому ми поважаємо професію військового?»
16. Іде процес відповідей.
17. Ведучий 1 пропонує переглянути
18. Викладачі підводять підсумки, зачитуючи твір учня (текст на двох викладачів під «Марш Нової Армії» («Зродились ми великої години...»), у кінці музика гучніше
